ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ БАРАНЦІВ ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ У ЇХ РАЦІОНАХ КОРМІВ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ РОЗЩЕПЛЮВАНОСТІ В РУБЦІ ПРОТЕЇНУ
Анотація
Наведено матеріали науково-експериментальних досліджень, що вказують на певні відмінності у формуванні продуктивних якостей молодняку овець асканійської тонкорунної породи під час інтенсивної відгодівлі при споживанні раціонів, що складалися з кормів, де протеїн мав різну ступень розщеплюваності у рубці. Встановлено, що при використанні для годівлі баранців ІІ дослідної групи раціонів, аналогічних за кількістю сирого протеїну, але не однакових за рівнем розщеплюваності фракцій білка (31 % нерозщеплюваного протеїну проти 23 % у контролі від загальної концентрації), підвищилася на 5,7 % їх жива маса у віці 6,5 міс., коли тварини досягнули забійних кондицій. Така відмінність, насамперед, пояснюється кращою біотрансформацією поживних речовин кормів (7,4 ЕКО/кг приросту проти 8,0 ЕКО/кг у контролі) та високою інтенсивністю росту, яка у молодняку овець ІІ дослідної групи була на 12,9 % вищою (201 г/гол/добу проти 178 г/гол/добу у контролі).
За корекції споживання різнорозщеплюваних у рубці фракцій протеїну відмічено покращення забійних якостей у дослідних баранців, а саме на 5,7 % забійної маси (20,3 кг проти 19,2 кг у контролі) та на 0,6 абс.% забійного виходу (47,3 % проти 46,7 % у контролі).
Морфологічна оцінка туш тварин засвідчила, що оптимізація норм протеїну за ступенем його розщеплення у рубці сприяла підвищенню у молодняку овець ІІ дослідної групи на 1,7 абс. % (74,4 % проти 72,7 %) виходу м’язової тканини за рахунок зменшення маси кісток та сухожиль. З огляду на це, у баранців цієї групи був більшим на 0,25 од. коефіцієнт м’ясності (2,91 од. проти 2,66 од. у контролі).
Оцінка туш за сортовим складом показала, що збільшення у раціоні кількості нерозщеплюваного протеїну дозволило отримати на 9,7 % більше м’яса баранини І сорту (10,44 кг проти 9,52 кг у контролі) при поліпшенні його біологічної, а також харчової цінності.
Список літератури
Polska, P. I. (2005). Stvorennia i vykorystannia v Ukraini pleminnoi bazy miaso-vovnovoho vivcharstva svitovoho rivnia [Creation and use in Ukraine of a breeding base of world-level Meat-and-Wool sheep breeding]. Vivcharstvo, 31-32, 141–147 [in Ukrainian].
Svistula, M. M., Yefremov, D. V., & Horb S. V. (2018). Optymizatsiia enerho-proteinovoho zhyvlennia barantsiv m’iasnykh henotypiv [The energy-protein nutrition optimization of the ram-lambs meat genotypes]. Yu. V. Vdovychenko (Eds.), Vivcharstvo ta kozivnytstvo, 3, 181-190, Nova Kakhovka: “PYEL” [in Ukrainian].
Beever, D. E., Cottrill, B. R. Protein systems for feeding ruminant livestock: A European assessment. J. Dairy Sci., 1994. No 77(7). P. 2031-2043.
Stapai, P. V., Havryliak, V. V., & Tkachuk V. M. (2011). Proteinove zhyvlennia ovets [Protein nutrition of sheep]. Efektyvni kormy ta hodivlia 2 (50), 24 – 29 [in Ukrainian].
Puchala R., Kulasek G. W. Estimation of microbial protein flow from the rumen of sheep using microbial nucleic acid and excretion of purine derivatives. Canadian Journal of Animal Science, 1992. v. 72, n. 4, p. 821-830.
Nevostruieva, I. V., & Vudmaska, I. V. (2008). Peretravlennia pozhyvnykh rechovyn v shlunkovo-kyshkovomu trakti koriv pry znyzhenni v ratsioni kilkosti rozshchepliuvanoho v rubtsi protein [Digestion of nutrients in the cows' gastrointestinal tract of with a decrease in its diet amount of protein split in the rumen]. Biolohiia tvaryn, 10, 1-2, 205-210 [in Ukrainian].
Yeletska, T. O., Vasylevsky,i M. V., Berestova, L. Ye., Minenko, H. V., & Abdulaieva, M. S. (2016). Vplyv baipas - produktu na protsesy travlennia u velykoi rohatoi khudoby [The effect of the bypass product on the digestion processes in cattle]. Biolohiia tvaryn - Animal biology, Vol. 18, N. 3, 23-29 [in Ukrainian].
Bach A. Nitrogen metabolism in the rumen / A. Bach, S. Calsamiglia, M. D. Stern // J. Dairy Sci. 2005. Vol. 88. P. 9-21.
Kurilov, N. V., & Popov, A. S. (1987). Vliyanie kachestva proteina na metabolizm azota u ovets [Effect of Protein Quality on Nitrogen Metabolism in Sheep]. Sybyrskyi vesnyk selskokhoziaistvennykh nauk, 5, 78-82 [in Russian].
Van Os, M., Jailler, M. Dulphy, J. P. The influence of ammonia, biogenic amines and y-aminobutyric acid on grass silage intake in sheep. British Journul of Nutrition 76, 1996. R. 347-358.
Pogosyan, D. H. (2012). Kachestvo proteina razlichnykh kormov, ispol'zuemykh v pitanii zhvachnykh zhivotnykh [Protein quality of various fpdders used in ruminant nutrition]. Niva Povolzh'ya, 2 (23), 84-89 [in Russian].
Sarbasov, T. I., Seidaliyev, B. S., & Turlybayeva, S. S. (2006). Ispol'zovanie kormov s razlichnoy rasshcheplyaemost’yu proteina v ratsionakh vysokoproduktivnykh baranchikov[The use of fodder with different protein digestibility in the diets of highly productive ram lambs]. Vestnik s.-kh. nauki Kazakhstana, 7, 45-46 [in Russian].
Ibatullin, I. I., & Zhukorskyi O. M. (Eds.) (2016). Dovidnyk z povnotsinnoi hodivli silskohospodarskykh tvaryn [Handbook of farm animals complete feeding]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].