ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ ТЕЛИЦЬ МОЛОЧНОГО ПЕРІОДУ НА ФЕРМАХ І КОМПЛЕКСАХ ПО ВИРОБНИЦТВУ МОЛОКА
Анотація
У статті вивчено проблему формування груп телиць молочного періоду з метою отримання корів із високою молочною продуктивністю, оскільки збільшення виробництва молока є важливою і складною проблемою аграрної науки та практики.
Наведено результати дослідження по удосконаленню вирощування телиць української чорно-рябої молочної породи в умовах ДП ДГ «Кутузівка» Харківської області.
Науково-господарський дослід зорієнтували на обґрунтування ефективності впливу різної кількості телиць у технологічній групі на їх ріст, розвиток у молочному періоді онтогенезу. Встановлено, що фактичної різниці у споживанні корму в кожній серії досліду між тваринами в кожній групі 5-10-15-20 голів і площею лігва 1,8 м2–2,2 м2 на глибокій солом’яній підстилці не було. А при порівнянні технологічних груп 5-20, 10-20, 15-20 голів виявлено відмінності. У виробничих умовах молочного комплексу ДП ДГ «Кутузівка» Харківської області провели дослід у весняно-літній період. Експериментально доведено, що застосування вирощування телиць з 10-денного віку до 6 міс. безприв’язно на глибокій солом’яній підстилці у групових секціях 5, 10 та 15 голів порівняно з аналогами 20 голів, сприяло підвищенню приросту живої маси в середньому за період експерименту на 20,5–22,5 % (Р<0,05). Встановлено, що технологія вирощування у весняно-літній період в приміщеннях полегшеного типу сприяє підвищенню середньодобового приросту від 27,2 % до 30,3 % (Р<0,05). За зазначених умов вирощування телиць в технологічних групах 5, 10 та 15 голів в порівнянні з аналогами групи у 20 голів відбувалось скорочення витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 20,4 –26,5 %.
Аналіз результатів щодо формування технологічних груп телиць у виробничих умовах молочного комплексу показав, що утримання телиць у технологічній групі 15 голів та площі 1,8 м2 на голову є найкращим. Оскільки результати проведеного порівняльного аналізу за комплексним показником ефективності кожного із варіантів N(Ck) у порівнянні з ідеалізованим, показали суттєву перевагу цього варіанту, для якого цільова функція за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0894. Інші варіанти були гіршими в 1,0381 – 3,5839 рази.
Список літератури
Koropets L. A. (2020). Obgruntuvannia systemy vyroshchuvannia i vykorystannia velykoi rohatoi khudoby : dys… d-ra s-h. nauk. 06.02.04. Kyiv. 296 s. [in Ukrainian].
Gagarina O. Ju. & Moshkina S. V. (2017). Jeffektivnost' razlichnyh tehnologij vyrashhivanija remontnogo molodnjaka krupnogo rogatogo skota. Vestnik biotehnologii. № 11. S. 6.
Hutchenko H. A. (2017). Osoblyvosti kholodnoho metodu utrymannia teliat. Studentskyi naukovyi visnyk MNAU. Vyp. 2 (13). Ch. 2. S. 50–54 [in Ukrainian].
Sychova O. O. (2009). Intensyvnist rostu molodniaku velykoi rohatoi khudoby zalezhno vid yoho morfo-funktsionalnoho statusu v neonatalnyi period. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Vyp. 138. S. 47–51 [in Ukrainian].
Mysik A. T. (2010). Sovremennye tendencii razvitija zhivotnovodstva v stranah mira. Zootehnija. № 1. S. 2–6.
Pidpala T.V., Yasevin S.Ye. & Drovniak O.V. (2011). Intensyvne vyroshchuvannia remontnoho molodniaku molochnoi khudoby. Zbыrnyk naukovykh prats VNAU. Suchasni problemy selektsii, rozvedennia ta hihiieny tvaryn. № 11 (51). S. 117–120 [in Ukrainian].
Polupan Yu. (2008). Molochne skotarstvo Velykoi Brytanii. Propozytsiia. №5. S. 124–127 [in Ukrainian].
Tekeev M.-A. Je. & Bidzhiev A. A. (2020). Jeffektivnost' vyrashhivanija teljat v molochnyj period. International agricultural journal. № 1. S. 154–158.
Aleksandrov S. N. & Kosova T. I. (2003). Vyrashhivanie molodnjaka krupnogo rogatogo skota. M.: AST; Doneck: Stalker. 109 s [in Ukrainian].
Beljaev Ju. A. & Snegir' S. S. (2009). Intensivnost' rosta novorozhdennyh teljat, kak kriterij budushhej ih produktivnosti. Problemy razvitija agrarnogo sektora regiona. Materialy Vseros. nauch.-prakt. konf. Kursk. S. 98–100.
Havrylenko M. S. & Sharapa H. S. (2009). Vyroshchuvannia telyts. Agroexpert. № 1. S. 28–30 [in Ukrainian].
Havrylenko, M. S. (2008). Hodivlia teliat (ratsionalna hodivlia teliat ye osnovoiu stvorennia vysokoproduktyvnykh stad u hospodarstvakh riznykh form vlasnosti). Agroexpert. № 3. S. 36–37 [in Ukrainian].
Hnoievyi I. V. (2006). Hodivlia i vidtvorennia po-holiv’ia silskohospodarskykh tvaryn v Ukraini: monohrafiia. Kharkiv: Kontur, 400 s [in Ukrainian].
Izhboldina S. & Pushkarev M. (2002). Tehnologija vyrashhivanija remontnyh telok. Molochnoe i mjasnoe skotovodstvo. № 8. S. 36–39.
Shkurko T. P. (2012). Napravlene vyroshchuvannia remontnykh telyts molochnykh porid. Kormy i fakty. №08 (24). S. 24–27 [in Ukrainian].
Privalo O., Snegir' S. & Zolenko I. (2007). Intensivnost' vyrashhivanija remontnyh telochek v molochnyj period. Molochnoe i mjasnoe skotovodstvo. № 7. S. 9–10.
Ruban Yu. D. & Ruban S. Yu. (2011). Tekhnolohiia vyrobnytstva moloka i yalovychyny. Kh.::Espada. 800 s [in Ukrainian].
Statystychnyi shchorichnyk (2018). Silske hospodarstvo Ukrainy za 2017 rik. K.: Derzhstat Ukrainy. 386 s [in Ukrainian].
PiskunV. I., Yatsenko Yu. V. & Yatsenko Yu. Yu (2020). The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern engineering and innovative technologies. Germany. Iss. 12. P. 1. Р. 5 11.