Перейти до основного вмістуПерейти до навігації

ВПЛИВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ І ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ КОРІВ

  • Черненко Олександр МиколайовичДніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна
  • Черненко Олена ІванівнаДніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49027, Україна
  • Санжара Роман АндрійовичДніпровський державний аграрно-економічний університет, вул. Сергія Єфремова, 25, м. Дніпро, 49000, Україна
Ключові слова: технологічні показники корів, стійкість до стресу, якісний склад молока, по-казники відтворення

Анотація

Наведено результати досліджень рівня впливу стресостійкості на технологічні показники вимені, компонентний склад молока і відтворювальну здатність корів української чорно-рябої молочної породи. Актуальність і практичне значення досліджень полягає в тому, що лише конституційно міцні та стресостійкі тварини здатні бути здоровими, високопродуктивними та мають високі експлуатаційні якості. Наукова новизна полягає у дослідженні енергетичних ознак корів та коливання компонентного складу молока корів різної стресостійкості у різні години доби.

Застосовано метод розподілу корів на групи шляхом обліку похвилинної молоковіддачі при доїнні корів «чужою дояркою». Було визначено рівень загальмованості рефлексу молоковіддачі, що виникає через раптову зміну умов доїння, які можуть викликати гальмування рефлексу молоковіддачі, зокрема переддоїльна підготовка вимені та доїння корів «чужою дояркою», тобто експериментатором. За рахунок формування дослідних груп з корів-напівсибсів зведено до мінімуму варіабельність показників за рахунок впливу генетичного фактору.

Установлено, що більш технологічною та продуктивною є стресостійка худоби. Факторіальним аналізом виявлено вплив стресостійкості на функціональні показники вимені корів. Встановлено, що фактор впливу становить 27,60% на тривалість доїння (Р> 0,99), 55,66 % на видоєність за першу хвилину (Р> 0,999), 25,53% на видоєність за перші три хвилини (Р>0,99), 40,40% на середню швидкість доїння (Р>0,999), 32,52 % на максимальну швидкість доїння (Р> 0,999), та 69,57 % на коефіцієнт інтенсивності гальмування молоковіддачі (Р> 0,999). Якісний склад молока корів під впливом технологічного стресу зазнав змін в обох піддослідних групах. Проте різкіші його коливання спостерігались у стресочутливих корів за жирномолочністю на 0,11%, за білковомолочністю на 0,08% та вмістом сухої речовини на 0,11% порівняно з стресостійкими однолітками. Тварини стресостійкого типу виділяли більше чистої енергії з молоком на 4,03 МДж за добу (12,6 %; Р>0,999), мали вищий енергетичний індекс на 3,26 % (Р>0,99), менше витрачали енергії на синтез молока енергетичною цінністю 1 МДж на 0,19 МДж (8,3 %; Р>0,95) та виділяли більше енергії з молоком на 1 кг метаболічної маси на 0,038 МДж (12,1%; Р>0,99).

Список літератури

Abeykoon, C. D., Rathnayake, R. M. C., Johansson, M., Silva, G. L. L. P., Ranadheera, C. S., Lundh, Å., & Vidanarachchi, J. K. (2016). Milk Coagulation Properties and Milk Protein Genetic Variants of Three Cattle Breeds/Types in Sri Lanka. Procedia Food Science, 6, 348–351. https://doi.org/10.1016/ j.profoo.2016.02.070

Bergamaschi, M., Cipolat-Gotet, C., Stocco, G., Va-lorz, C., Bazzoli I., Sturaro, E. (2016). Cheesema-king in highland pastures: Milk technological pro-perties, cream, cheese and ricotta yields, milk nutrients recovery, and products composition. Journal of Dairy Science, 99 (12), 9631–9646. Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.

Borell, E., Dobson, H., & Prunier, A. (2007). Stress, behaviour and reproductive performance in female cattle and pigs. Hormones and Behavior, 52 (1), 130–138. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2007.03.014

Borshch, O.O., Gutyj, B.V., Sobolev, O.I., Borshch, O.V., Ruban, S.Yu., Bilkevich, V.V., Dutka, V.R., Chernenko, O.M., Zhelavskyi, M.M., Nahirniak, T. (2020). Adaptation strategy of different cow genotypes to the voluntary milking system. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (1), 145-150. https://doi.org/ 10.15421/2020_23

Carroll, J. A., & Forsberg, N. E. (2013). Influence of stress and nutrition on cattle immunity. Veterinary Clinics of North America: Food Animal Practice, 23 (1), 105–149. https://doi.org/10.1016/j.cvfa.2007. 01.003

Chernenko, A. N., Chernenko, E. I., & Sanjara, R. A. (2017). The quality of colostrum and vitality of calves, born from cows with different reaction to stress experiences. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 299–303. http://dx.doi.org/10. 15421/021747

Chernenko, O.M., Chernenko, O.I., Pokhyl, O.M., Sanzhara, R.A., Khmeleva, O.V., Mylostyvyi, R.V. (2021). The influence of cows stresses resistance on cheese yield and quality. Ukrainian Journal of Ecology, 11 (2), 224-228. http://dx.doi.org/10.15421/ 2021_103

Chernenko, О. М., Sanzhara, R. A., Shulzhenko, N. M., Mylostyvyi, R. V., & Denisyk, O. V. (2019). Heavy metals, nitrates and radionuclides in milk of cows depending on their stress resistance. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 10(4), 526–531.

Chernenko, О. М., Chernenko, O. I., Shulzhenko, N. M., Bordunova, O. G. (2018). Biological features of cows with different levels of stress resistance. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 466–474. http://dx.doi.org/10.15421/2018_237

De Kort, E., Minor, M., Snoeren, T., van Hooijdonk, T., & van der Linden, E. (2011). Effect of calcium chelators on physical changes in casein micelles in concentrated micellar casein solutions. International Dairy Journal, 21(12), 907–913. https://doi.org/10. 1016/j.idairyj.2011.06.007

Frank, J., & Griffin, T. (1989). Stress and immunity: A unifying concept. Veterinary Immunology and Immunopathology, 20 (3), 263–312. https://doi.org/ 10.1016/0165-2427(89)90005-6.

Gorewit, R. C., Svennersten, K., Butler, W. R., & Uvnas-Moberg, K. (1992). Endocrine responses in cows milked by hand and machine. Journal of Dairy Science, 75 (2), 443–448. https://doi.org/10.3168/ jds.s0022-0302(92)77780-7

Читати статтю

Завантажити оригінальний PDF